У Чисельника та Знаменника завжди якісь чвари. Ніяк не второпаєш, хто із них правий. Чисельник править своєї, а Знаменник на своє переводить.
Чисельник каже:
- У мене розташування вище, чому ж я менший за Знаменника?
А Знаменник туди ж:
- Я ніби й числом більший, з якої ж це нагоди мені під Чисельником бути?
Спробуй-но їх розсудити!
І що б ви подумали – дехто намагався. Ціле Число, якому набридло це бурчання, сказало-було їм напрямки:
- Чварники безсоромні, чого ви не поділили? У той час, коли у вас повно нерозв’язаних задач, стільки чудових прикладів...
- Тобі, Цілому, нема чого скаржитись, - буркнув Знаменник, і тут Чисельник – вперше! – погодився з ним.
- Знаменно! Вигукнув Чисельник – Знаменно, що саме Ціле Число робить нам зауваження!
- А хто вам заважає стати цілим числом? Складіться з якимось дробом.
- Тоді вже обійдемось якось без ваших задач та прикладів, - гукнув Чисельник, а Знаменник, підібравшись до Цілого Числа, сформував думку категоричніше:
- Забирайтесь геть, доки ціле!
Він був із низів, тому не дуже вибирав вирази.
Ціле Число махнуло на їх рукою і повернулося до своїх задач.
А Чисельник і Знаменник - замислилися. Потім Чисельник присів та постукав у рисочку:
- Як гадаєте, - каже, - може, нам і справді з іншим дробом скластися?
- Е ні, дзуськи, - заперечив Знаменник, - досить з мене й одного чисельника!
- Якщо вже так брати, - образився Чисельник, - мені теж одного знаменника вистачає.
Ще подумали. А потім знаменник став навшпиньки, постукав у рисочку:
- Чуєш ти! А якщо стати цілим числом без іншого дробу?
- Можна спробувати, - погодився Чисельник.
І давай вони пробувати. Чисельник помножується двічі, і Знаменник – чим він гірший! – також двічі. Чисельник на три – і Знаменник на стільки ж .
Множились та множились, зовсім знесилились, а користі ніякої.
Такий самий дріб – не більший, не менший за того, що був.
- Стій! – Кричить Знаменник. – Досить множитися. Ділитися треба. Так воно правильніше буде.
Почали ділитися. Знаменник вдвічі – Чисельник вдвічі. Знаменник на три – і Чисельник на стільки ж. А дріб все такий же.
Так в них нічого й не вийшло. Кожен залишився, яким був: Чисельник зверху, а знаменник знизу, Знаменник великий, Чисельник – маленький. І знову сваряться, знову до ладу не дійдуть.
Мабуть, розділяє їх не тільки рисочка.
Немає коментарів:
Дописати коментар